Нема його і вже не буде,
Страху, що жив тоді в мені.
Повідомляю тебе, люде,
Цього досяг при сивині…
Колись малим, батьків боявся,
Хоча при них не знав біди…
Чужих чомусь остерігався,
Обходив навіть їх сліди.
Боявся влади і начальства,
Проте, як лисий зовсім став…
Набравсь в житті собі нахабства,
На все і всіх тоді плював.
Життя тепер відкрилось нове,
Я досягнув цього в літах.
І зрозумів тепер, панове,
Тоді був острах, а не страх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790387
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2018
автор: СЕЛЮК