Усім, хто не влазив у задані рамки,
Без тіні сумління підрізали тямки*,
У декого – серця шматочок по шию,
Бо надто вже голосно, бідненьке, ниє,
У когось – частину втяли правдолюбства,
Щоб менше кричав за достатки для людства.
У когось ідей забагато про волю,
А хтось просто вирішив бути собою?
Зістригли травою газонною мрії.
Ніхто тут за грані вилазить не сміє.
*За картиною -
Павла Кучинського "Ідеальний сад"
*Тамка (тяма) - Здатність осмислювати що-небудь; кмітливість, тямущість; розум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790531
Рубрика:
дата надходження 06.05.2018
автор: Оксана Дністран