Ну і нехай пропа́де все!
Нехай іщезнуть всі до біса!
Уже Ніхто Нікого не спасе:
стоїть між нами залізна завіса.
Нехай забудуться усі моменти,
Зітреться пам'ять, як при амнезії!
Згорять усі письмові й неписьмові документи...
І ми залишемося без надії.
Забудуться слова і зникне простір...
Тепер це все не має значення.
І навіть, якщо ти мене кинеш під розстріл -
Я попрошу останнє побачення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2018
автор: неврач