Асфоделії

В  прозорих  чарах,  під  серпанком  сну
По  царству  Гіпноса  душа  моя  блукала,
І  асфоделій  квітку  не  одну
В  похмурих  тих  краях  вона  зірвала.
Ніколи  ти  не  бачив  квітів  тих?
Ніколи  не  спускався  до  Аїду?
Так  запряжи    з  десяток  грецьких  книг  -  
Кіньми  такими  запросто  доїду!

Смієшся  ти,  немов  старий  Гомер?
А  подивись  на  них  –  і  справді  гарно,  
Повір  як  не  мені,  то  хоч  поету.

Я  б  захопила  їх  зі  сну  тепер,
Набрала  повний  кошик  –  тільки  марно,
Дорогою  десь  канув  він  у  Лету.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790650
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 07.05.2018
автор: Надія Медведовська