Тиша...ти знаєш як вона звучить,
хапаючи руками простір,
а в голові лунає крик
так нескінченно, монотонно.
Ти раб думок своїх.
Ти в'язень.
Та що свобода крик чи тиша?
Не знаєш...
Ти безнадійно йдеш до забуття,
прийнявши участь вільного раба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790729
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2018
автор: Олександр Лісний