Гра долі поєдна-
ла жінку з чоловіком...
...і пити нам до дна
Суцвіття світла вікон
Під ефемерність снів
Омріяної ночі,
Що впала навесні...
...нам долю напророчив
Замріяний мольфар...
І диво відбулося...
Зірок весняний дар,
Заплівшись у волоссі,
Засяє на тобі,
Неначе діадема...
To be, or not to be-
Вже вирішено. Йдемо
В незвідані краї,
Де роси світанкові,
Ці меди вуст твоїх,
Смакуються казково,
Де зоряний екстаз,
Збиваючись із ліку,
Нам проектує каз-
ку мерехтливих вікон.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118050709245
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2018
автор: Серго Сокольник