ЦУКЕРКИ

Він  її  так  любив…
Зорі  з  неба,  цукерки  з  крамниці.
За  для  неї  творив,
За  для  неї  навчався,  зростав.
Він  життя  їй  змінив:
За  для  хліба  не  мусить  трудиться.
Він  мав  щастя  рецепт.
Все  здійснилось:  час  щастя  настав.

Народила  синів
Чи  йому,  чи  собі  –  невідомо…
Є  вже  внучка  мала.
Сину  меншому  гладить  шнурки.
Давить  стеля  низька
У  квартирі  висотного  дому,
Вона  вийшла  он-лайн  –
Віддала  грі  і  мрії,  й  думки.

Завтра  зміниться  все  -
Життя  штука  доволі  цікава.
Ні,  й  покаже  свій  зад,
Кожен  з  нас  може  впасти  за  мить.
На  сьогодні  та  гра
Все  для  неї  і  радість,  і  справа.    
А  кохання,  сім’я  
Десь  на  задньому  фоні  бринить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790798
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.05.2018
автор: Пісаренчиха