Сядем за триножник
закип’ячувати весни...
Бог нас стане із затяжками вдихать!
Що палахкотіли так чудесно
І нагі лишились всіх понять...
Друже! «Усі грабіжники, розбійники
і злодії –
всі, що були до Мене»,– Слово каже.
Нас спасли слова Його
й любов Її:
от не спасись –
як це покажеш?..
Холодом блищатимуть з понять –
Бо не встрибнуть до котла Любови
й здужань...
Радосте, як ви в останніх днях??
Горять, киплять??
Друже мій милий!!
милий друже...
Сядьмо за триножник
закип’ячувати весни!
Стане Бог з затяжками
вдихать...
17.04.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790809
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович