Вибір зроблено. Плач не плач,
Та скоритися мусиш долі,
Надкушений з медом калач
Бува, часом, стає у горлі.
Озираєшся навкруги,
Кричишь серцем крізь будні: "Де ти?!"
Вони йдуть, - роки - вороги.
Метушнею святість роздерти.
Коли солодко - не радій,
Коли гірко - це ще не лихо.
Серце й розум ведуть двобій...
Душа молиться тихо - тихо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2018
автор: Дарія Типчук