Якось так

Ось  цей  погляд  до  болю  знайомий
Такий  теплий  і  рідний  мені
Не  кажу,що  він  став  невагомий
Твої  очі  такі  все  ясні

Говорили  мені  що  людину,
Не  можливо  до  атома  знать
Ти  візьми  зрозумій  половину  
Буде  досить  тобі  і  тих  знань

Просто  треба  відчуть,не  інакше
Не  засуджувать,більш  довірять
І  у  сварці  відноситись  м'якше
Щохвилини  цінить  не  втрачать

У  житті  ми  вчиняємо  різно  
Часом  самі  не  знаєм  як  так
Б'ємо  посуд  і  сваримось  грізно
Врешті-решт  не  виходить  ніяк

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2018
автор: Олеська