Був звичайний весняний день. Сонце помалу заходило, даруючи всьому живому свої останні промінчики тепла. Не маючи більше, що робити, Вона пішла в напрямку озера. Її чарувала природа, Вона відчувала її й раділа, що такі чуття присутні у ній. Озеро зустріло дівчину тихою гладдю води. Поміж невисоким очеретом колихалися пір’їнки лебедів, які час від часу прилітали насолодитися прохолодною водою. Здавалося, все, як завжди, але, раптом, із кущів донісся ніжний спів соловейка. Вона завмерла, вслухаючись у кожну нотку його мелодії. Підійшовши ближче, дівчина побачила малесеньке тільце співця, який співав, наче в останній раз, даруючи всьому світу свою божественну пісню. Його голос зливався з іншими голосами, і Їй здавалося, що вона в раю. Понад водою кружляли ластівки, у воді купалися невгамовні горобці, на березі грілися жабки. Небо було таким чистим і ніжним, що Вона, на мить, закрила очі. Вітер пестив Її волосся, цілував обличчя, обіймав за плечі. Вона чула стукіт свого серця, яке підспівувало соловейку… А він співав. Він тьохкав, тьохкав, виливаючи усю свою любов у цій мелодії. «Яка краса! Яка благодать!», - подумала Вона. Її душа тремтіла, мов останній осінній листок. Дівчина була вдячна Богу, що може сприймати цю красу. Неписану красу. Красу, яку відчувала серцем! В Її очах забриніли сльози – чи то від щастя, чи то від суму, що так рідко вдається побути наодинці з природою. Наближаючись до лісу, Вона відчувала шелест трави, подих квітів, що схиляли свої голівки до сонця. Дрімучий ліс передавав «привіт». Листочки могутнього дуба розповідали останні новини зеленого царства… Надихавшись чистим, життєдайним повітрям, час було повертатися додому. Її душа не хотіла розлучатися з природою. Кожна травинка шепотіла «лишися». Та найбільше цього хотів соловей. Його голос бринів, немов джерельна вода. Дівчина зупинилася. Її уста щось шепотіли. На обличчі з’явилася посмішка. Соловей заспівав веселіше… Вона закрила очі, розправила руки, наче крила. Вона розмовляла з природою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2018
автор: Анна Яковчук