Світає...
з горнятком кави на балконі
Стрічаю вранішню зорю
Ловлю очима перший промінь
Душа ж гуляє десь в гаю.
Блука у полі, де волошки
в житі. Маки розцвіли.
На луг ідуть чиїсь корови,
І сумно так стає мені...
Та кава смуток проганяє
Трамваю стукіт розбудив
Думки мої...і поспішила
Суєта міста закружила...
...А десь далеко у душі
Село моє до себе манить
Там медом пахне, і квітками
І рута-м'ята так дурманить...
Пиріг смакує й молоко
У хаті затишно, тепло
Обід, на білій скатертині
Смачнющий борщ і пампушки...
А мама, як завжди, в хустині
Усміхнена, все пригощає,
І тату й дітям догоджає...
...Проснулась...
Ой проспала...і до роботи...
Бо новий день, нові турботи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2018
автор: Таня Навроцька