Не вгодив професор зранку
Молодій дружині Валі:
-Не обіймеш, не пригорнеш,
Все сидиш у тім журналі,
Бо для тебе ця наука
Є дорожчою за мене…
Як так буде, то з тобою
Я розлучуся, Семене!
-Цить, Валюшо, заспокойся,
Ввечері підеш на танці…
Тут цікава ось замітка,
От розумні ці китайці!
Де беруться у них сили
Так науку розвивати?
Прилад вже такий зробили -
Можуть всі його придбати.
Якщо станеш біля нього,
Просто будеш говорити -
То ця лампа при розмові
Буде ясно нам світити.
Валя в крик: - Тобі чим-небудь,
Аби голову забити,
Таким дурням ці китайці
Будуть всяке говорити!
-Ні, Валюшо, якби пристрій
Нам вдалось собі придбати,
Від твоєї лиш розмови
Освітили б дві кімнати.
Уяви, як це чудово,
В мене в грудях аж розквітло,
Від твоїх повчань і сварок
Не платили б ми за світло!
А як прийде твоя мама
І на мене буде злиться -
То лампочка в коридорі,
Й навіть в ліфті загориться!
Не відпустять твою маму
На заслужений спочинок
За її таку роботу
Буде вдячний весь будинок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790956
Рубрика: Гумореска
дата надходження 09.05.2018
автор: Катерина Собова