«Як жити будеш з кров’ю на руках? –
Всевишній якось москаля питає.–
Невже тебе ніяк це не ляка.
Ти укра в його ж хаті убиваєш?
Чому переступив його поріг,
Коли твоє у млин не засипалось?
Людину вбити – непростимий гріх.
А скільки ж їх у тебе нанизалось?
Всьому у світі є своя ціна,
Й за мир вона була і є висока.
Настане час – закінчиться війна,
Та гріх твій не забуде моє око!..»
6.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791010
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.05.2018
автор: Ганна Верес