Осіла гіркота п’янким вином,
На дні у моїй склянці…
І знов, вже вкотре, я сама,
Стрічаю сонця схід уранці.
Як завжди, у присутності
П’янких хмільних краплин,
Дійти хочу до сутності
Й свідомості долин.
Та знову після радості,
Приходить час у душу,
Коли я до реальності
Знов повертатись мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791216
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч