Таке густе від пахощів повітря...
Здається, розбіжусь - і полечу
Над білими деревами, що в квітні
Дають краси напитись досхочу.
І, линучи над ніжним білопінням,
Мов чайка серед білих бурунів,
Співати пісню Божому творінню,
Щоб рідний край наш завжди зеленів.
23.04.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791226
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.05.2018
автор: Тетяна Бонд