ГНІДИНЦІ

Живемо  ми  в  чудовім,  співучому  краї,
Там,  де  Рудка  цілує  родючі  поля.
Де  в  достатку  живуть  трударі  -  гнідинчани,
Газ  і  нафту  у  надрах  тримає  земля.
                                                                                 
У  селі  майже  всі  асфальтові  дороги,
Все  красиве,  доладне,  поглянеш  -  краса.
А  в  вечірні    години  -  освітлення  сяє,
Ніби  впали  на    землю  до  нас  небеса.

В  тихих  соснах  сховалася  наша  сільрада,
Чупурна  і  привітна  хатина  біленька.
Там  привітні  і  добрі  працюють  дівчата,
Серед  них  -  головиха,  мов  мати  рівдненька.

Краса  й  гордість  у  нас  -  це  Будинок  культури,
Ти  заглянь  хоч  на  мить  у  який  -  небудь  день.
Тут  танцюють,  читають,  натхненно  працюють.
І  найкращих  у  світі  співають  пісень.

А  який  у  нас  гарний  дитячий  садок  !
Зветься  коротко  й  ясно  -  садок  "Теремок".
Він  охайний,  прекрасний,  як  сонечко    ясне
Звідусіль  зустрічає  щасливих  діток.

В  нас  і  школа  красива  сховалась  в  садочку,
Чепуруха,  мов  в  вишиту  вбралась  сорочку.
Там  лунає  дітей  запальний  щирий  сміх,
Вона  ж  радо  вітає  й  стрічає  усіх.

В  нас  багатий,  потужний    колгосп  ЗАТ  "Прогрес",
Врожаями  високими  край  проставля.
Бо  в  умілих  руках  мудрих  керівників,
Молодіє  привітна    і    щедра  земля.

А  які  в  нас  сади?  А  які  в  нас  ставочки?
А  які  в  нас  сини!    А  які  у  нас  дочки!
А  які  в  нас  співучі  живуть  молодиці?
І  красиві    й  завзяті  і  рум"нолиці.
Які  мужні  і  сильні  в  нас  чоловіки!
Нам  село  прославляють  на  довгі  віки.

А  які  у    нас  ранки  ясні  і  погожі!
А  які  квітнуть  айстри,  півоніі,  рожі!
А  які  у  нас  ночі  чарівні  й  духміні,
Всіх  чарують  ,  бентежать,  красою  дурманять...

У  нас  гарне  село,  чого  ще  додати?
На  землі  тут  сховався  малесенький  рай.
Тут  дітей  кожна  мати  навчає  співати,
Щоб    в  піснях  прославляти  село  і  наш  край.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2018
автор: Валентина Рубан