Витира тітка Христя портрет,
(Ці портрети міняються часто).
Коридор прибира й кабінет,
Їй живеться все важче і важче...
Уже й сили у тітки нема,
Працювати ж їй,звісно,ще треба,-
В неї пенсія дуже мала,
Й "манна каша" не падає з неба.
Вже здоров"я у тітки нема,
(Колись ноги так легко носили).
А тепер вона дуже слабка,
Сова віником геть через силу.
Вже втомилася тітка сама,
У куточку, на стільчику сіла.
Коридор й кабінет прибира,
Дуже Христя сумна й постаріла...
Тітка Христя начальник тепер-
І над шваброю, і над мітлою,
Над ганчіркою мокрою вщерть,
І начальник сама над собою...
Тітка глянула знов на портрет,
(Ці портрети так часто міняються).
Лиш стоїть, як колись, кабінет,
Й тітка Христя у нім залишається...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791410
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 12.05.2018
автор: геометрія