[b][i]Крик такий - (холоне кров,)
У моєму домі.
Щось наснилось певно знов
Моїй любій Томі.
Я Тамарцю розбудив, -
- Розкажи но люба,
Ти кричала, я з тих див
Ледь не врізав дуба!
Як послухав, то аж зблід
Від тієї вісти:
- Біг за мною людоїд
Хотів мене з"їсти!!!
Я летіла стрімголів
Щоб не міг догнати,
Бачу - глибочезний рів,
Що робить....стрибати!!?
З скелі клен виріс о-тут,
Я із переляку
Ухопилась на льоту
За його гілляку...
Та насниться ж такий жах,
Аж груди стискає.
Врятувалась, але страх
Ще не відпускає.
Я обняв її і в мить
Пригорнув до себе.
Ніч, весь хутір нині спить
І нам спати треба.
Бачиш, Бог нас береже...
Он... відвів атаку...
Томо, ти ж не спиш уже
Відпусти... гілляку.[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791524
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 13.05.2018
автор: Любов Іванова