Із самого дитинства мене у незнані світи,
Ти вела, наче ангел, моїми земними стежками,
Хто ще буде рідніший, дорожчий для мене, ніж ти,
Моя добра голубка, терпляча і лагідна мама.
Сивим спогадом днів відпливає в майбутнє туман,
І в тривогах, і в радостях – щоб не траплялося з нами -
Ми приходимо в дім, де залишили свій талісман,
Й нас завжди зустрічає усмішкою щирою мама
Прихилюся до рук, що мені дарували життя,
Зазираю у очі, що недосипали ночами,
В моїй грішній душі не погаснуть святі почуття –
Я до тебе з любов’ю приходжу завжди, моя мамо.
Бережіть матерів своїх – час не рахує хвилин,
Не скупіться не добрі слова і обійми відверті,
Бо для мами найбільше багатство – це доня і син,
Ми лишаємось дітьми завжди в материнському серці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791528
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.05.2018
автор: Юлія Л