степ спить. далекі маяки
зливаються з вібрацією тиші.
ще не прийдешні і давно колишні
сплелись, сичать сполохані думки...
... годуй химер осміяних з руки,
пильнуй раптові спалахи за краєм,
тонка струна остання серце крає
дотичного, забутого життя...
чи буде час, як прийде вороття
в залиті вищим світлом дні і ночі,
чи ще надія звабити захоче,
чи вжалить труйним жалом скорпіон...
...в твоїх очах - то фосфор, то неон,
твої нейрони верещать від струму,
і тягне хронос неквапливо гуму,
і ріжуть небо ножиці ворон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2018
автор: Ки Ба 1