Ранковий спів пташок, зозуля десь кує
І сонце ще не встигло хмари розігнати
В цей час обличчя згадую твоє
І руки теплі, котрі хочу з ніжністю стискати
О як потрапити в очей твоїх полон?
В безодню глибини пірнути
Реальність буде це, чи сон
Не зможу далі і збагнути
Все той же вітер раптом у вікно стучить
Вірші і кава запашна хай ароматом наповняє
Мелодія любові хай звучить
І хтось хай до нестями ще кохає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2018
автор: Witer