Все ще немає музики, все ще не…
…Їй, що третину життя прожила очима, спустошене
Небо, з якого пролився місяць і вихлюпнувся через край,
За змістом і сенсом ясніше за слово із гирла висрібленого пера,
Бо що то – читати, а як те слово звучить?
Цить.
…Натрусить луски дощової з отари хмар, -
Лушпинчасто-волохатих химер безногих,-
Травень, й мовчить у бузок. Вона
Каже руками: «Я бачу усе і наскрізь, бо дивлюся очима бога,
Бо ми одне одному – поводир, проповідник та провідник;
Умовне і безумовне, прихисток і перехрестя…»
Пальці снують у повітрі: «Дякую, боже, що й досі в мені не зник!»
…І бог проростає у музику, музика - у словник
жестів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2018
автор: Єлена Дорофієвська