Травень дивний стоїть надворі,
Місяць сяє серпом угорі.
Ти до мене в ніч вийдеш чарівну,
І побачу свою я царівну.
Твої очі, як ті два озерця,
Запалила козацькеє серце.
Погляд твій незвичайний, звабливий,
Ним мене ти навік полонила.
Стану губи твої цілувати,
Віття вітер почне колихати.
Мрію я доторкнутись до тіла,
Щоб від цього воно тріпотіло.
У мої, щоб попала обійми,
Ясний Місяць на небо, як вийде.
Обняла, щоб руками за шию,
Я про щастя вже більше й не мрію.
Попадемо в тенета Любові,
Душу ти роз'ятрила до крові.
Я не зможу тебе вже забути,
Ми довіку разом мусим бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2018
автор: М.С.