Це не магія, любий, хороший:
Чарувати не вміла ніколи,
Та я жінка - відунка хоч трошки.
Я твоєю ставала спроквола:
Я приходила в душу, мов ранок,
Світлом, ніжністю, теплим промінням.
Тільки ж доля - мінлива коханка:
Травень дихає вітром осіннім.
Ти шукатимеш рисочки схожі
В кожнім вигині іншого тіла.
Відпустила б тебе - та не можу,
Як би сильно цього не хотіла.
Залиши, не нанизуй, не варто
Намистинки-слова...Їх без ліку!
Сподівався, забудеш назавтра?
Ти мене не забудеш довіку.
Р.S. фото 2003 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2018
автор: макарчук