Не підпускає хвиля прибережна —
Чи з гордості своєї, чи зі зла?
Вона — чуттєва дуже і бентежна,
Їй також хочеться зізнань, тепла.
Не довіряє, вітровієм гнана,
В судомах б’ється об німий причал.
Була жадана вітрові, кохана,
Та раптом він за іншою помчав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2018
автор: Lana P.