Колись…

Колись  нас  приймали  у  жовтенята,
говорили,  що  ми  рушили  до  комунізму,
де  всі  будуть  рівні  та  щасливі.
Тепер,  навіть  посмішка  на  вустах
від  цих  спогадів,але  тоді  ж
це  була  головна  ідея  життя.
Пізніше  траплялося  куштувати
хліб  з  гороху  та  кукурудзи.
Зворушені  різними  обіцянками-цяцянками
чекали  багато-багато  часу...
Всі  ніби  намагалися  зробити  життя  людини
кращим,  то  чому  траплялося  навпаки.
Пізнала  стільки  за  Життя,  ніби  прожила
не  одне  ,  а  декілька  Доль.
Простує  народ  кудись
у  пошуках  щастя,
вірить  усьому,  що  чує,
а  безвихідь  та  бідність  поперед  нього  мандрує.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791890
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.05.2018
автор: Svitlana_Belyakova