Палкі дари незримої богині –
Омріяне кохання... А Фенрір
Шукає серце в темряві, бо згине –
Не знайде він!... Утримує Ґлейпнір
В тенетах ночі, пута ці не скине –
Закований!... Один лише ефір
Оточує свідомість. А на згині
Тече ріка, наповнена зневір...
У прірву приведе? Чи до едему?
За місяцем слідкуючи іде...
І тінню відбивається дилема.
Куди ж таки це сяйво заведе?
Незвідана богами теорема...
Селена нитку зоряну пряде.
Фенрір — міфічний вовк у скандинаво-германській міфології.
Ґлейпнір — в скандинавськії міфології, чарівний ланцюг, яким аси скували міфічного вовка Фенріра.
© Володимир Верста
Дата написання: 16.05.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791956
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 16.05.2018
автор: Володимир Верста