[b]Сниться «Світич»*, хоч минули роки,
І на згадку тільки фотографії…
Пішли вдаль студентськії мороки,
Але хор – сторінка біографії.
Як гігантська чарівна машина
Погляд, жест…. І звук чарує всіх
Як же хочу знов туди, в минуле
Де співала в «Світичі» п’ять літ.
Чи хто знав, як завмирало серце,
Тріпотіло в грудях від краси?
Коли «Щедрика» співали лунко,
Й злагоджено слались голоси.
А «Цвіт папороті», ніби якесь диво,
Вплели вміло партії в вінок,
Я тоді була така щаслива,
Десь далеко від земних думок…
Вмить душа злітала до небес,
Коли зазвучав «Поргі і Бесс»
Як завмирали тоді глядачі
Коли слухали, як «лев спить вночі»…
Велика гордість дарувалась нам,
Коли співали про «науки храм»
Що крізь століття «лебедем пливе»
І розквітає в серці все живе...
Скільки праці вкладено у нас,
Як важливий був тоді хор-клас!
Й досі, коли понеділок, середа
Око на годинник погляда.
Ще крім співу, скільки виховання
Дисципліна, самотренування,
І завжди у колективі лад -
А це все неоціненний клад…
Дякую за все, керівники,
Пам’ятаю Вас всі ці роки,
Що навчали ви мене співати
[i](Ой не легко хором керувати…!)[/i]
Шана Вам за нелегку роботу,
Професійність, відданість, турботу,
За поради виважені й щирі,
Живіть в радості, добрі і мирі.
Дякую, що вчили мене жити,
Сцені й глядачам завжди служити,
Обіцяю, «Світича» красу -
З гордістю в майбутнє понесу.
"Світич"* -Молодіжний хор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя створений у 1993 році. Художні керівники та диригенти хору — Шумська Людмила Юріївна та Костенко Людмила Василівна. Концертмейстер — Брюзгіна Галина Георгіївна.
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792003
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.05.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч