грай мені музику
без неї не видно
не чути без неї
як обертається всесвіт
гучно ритмічно
немов циферблат
зіграй мені пісню про те
як хвилини години і вічності
зсипаються зверху мов дощ
розрізають шкіру
не залишаючи геть нічого
окрім сплюндрованих наших
голих зсудомлених тіл
кровоточити на скуйовджену землю.
грай мені на фортепіано
навіть якщо не умієш
кожна нота однаково правильно ляже на стан
і я заспіваю тобі пісню про нас
обійматиму й цілуватиму плечі
натискай на клавіші так наче
востаннє до мене торкаєшся
перед тим як обох проковтне забуття.
грай мені золотце
грай мені моречко
смерті й морфея постаті узялись за руки за нашими спинами
вони сплітаються в обіймах
вони кохаються в нашій історії
і я кохаю тебе
не зупиняй цю мелодію доки б'ється перкусія серця
зіграй мені мою улюблену рапсодію
я цілую тебе коли ти сходиш в крещендо
я обіймаю тебе коли у піано
я сповзаю додолу
коли завершається пісня
я розчиняюсь у тобі
коли твої пальці тремтять над замовклими клавішами
ти розчиняєшся у мені
коли тиша зачинає грати
музику.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2018
автор: Лажневський