Перед смерті лицем я в коханні клянуся,
У тривозі хрещу твій прискорений крок.
В грудях щемом слова: ти чекай, повернуся,
Лиш задам ворогам на майбутнє урок.
І пішов у горнило війни за свободу,
Теплий слід свій залишив у серці моїм.
Шлейф думок про каліцтва нові та скорботу,
Що несе кожен бій побратимам у дім.
Стислась в грудку душа і завмерла в чеканні,
Провела в час випробувань виразний штрих.
Любі очі в уяві, в миттєвім єднанні,
Усміхнулись, як все, і нараз біль ущух.
17.05.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2018
автор: Валентина Ланевич