Так тихо-тихо, що бринить,
Здається, таїнством мовчання,
У загадковості своїй,
Серед чарівності сіяння
І мерехтливості зірок,
Все заворожуюче небо...
О, ця чудова майська ніч!
Хіба ж для щастя більше треба?
Невже, ще десь, отак би зміг
Кохатись, в шелесті садів
Та відчувати дивний трепет,
В весни розквітлої звучанні?
Де ніжні трелі солов'їв,
Де вітру шепіт,
Де цвіркун нічні заводить серенади
Й бурчить про щось вусатий хрущ
Над головою між гілками,
Під білим місяцем і цвітом...
Так тихо-тихо... Ніч бринить...
Це спочиває Україна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792111
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2018
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ