Крилом б'є в небі нічна птиця,
Далекі зорі знову сяють,
А їй укотре вже не спиться,
Про щось шепоче й вишиває
Чекає милого синочка,
Все згадує, як він вдивлявся,
Завжди усміхнений, у очі,
Як із мандрівок повертався
Сумує глянувши на фото,
Серденько мліє, не змовкає,
Усе шепоче: "Скоро... Скоро...
Він увійде... Я дочекаюсь..."
І шиє... Шиє... Вишиває...
Нитками стелить йому долю,
Щоб повернувшись з того краю,
Носив, із радістю, здоровий
Сльозами змочену сорочку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2018
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ