Все, що бачимо навкруги -
це рідна Земля де народилася я і ти.
Кожен пам'ятає саме свою стежину,
найближчу до рідної оселі.
Навіть уві сні баче коло своїх рідних.
Незабутні миті дитинства, юності,
взросління, затенькало в Душі
від спогадів дорогих.
З роками тягне нас на вершину
тої обмолоченої гори,
на верхівку самої високої скирти.
Робимось тими, про кого кажуть -
і не сій, а воно вродить...
Торкаємося п'ятами рідної Землі,
відчуваємо її сили земні.
Курну дорогу життя лишаймо,
в щасливе майбуття вирушаймо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792192
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2018
автор: Svitlana_Belyakova