Перші вірші тобі присвячую,
Що лягають рівненькою стрічкою.
Спілкуванням тобі завдячую,
В день ясний, навіть темною нічкою.
Жду, й не знаю, ким стану я:
Твоїм ангелом, чи напастям?
Ми складемо нову мозаїку
Може відчаєм, може щастям.
Може другом, а може ворогом,
Може просто забудеш як сон…
Або довго тебе чекатиму,
У наш дім до своїх вікон.
Може радуєш, може зраджуєш,
Може серце сльозу проллє,
З переляку я долі дякую,
Що такий ти у мене є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч