Так приємна ця весняна казка.
Ці піони розцвітають на світанку.
Полуниці червоніються на сонці.
Соловейко заспівав пісні прекрасні.
Я стою як тінь, на світлім полі.
Наче дерово, яке забулось в гаї.
Я чекаю небо веселкове.
Бо життя малює свої граалі.
Подивися просто ти довкола.
Глянь у зеркало кого ти бачиш.
Розплевися ти душею над рікою.
Намалюй картину тільки з щастя.
Я як ліс, який шумить від вітру.
Тихо він шепоче що бажає.
Ніби камінь перетворюється в зірку.
І бажання він твої в очах читає.
Не вмирати жити і радіти.
Плакати сміятись тільки з щастя.
Як кохати, я не знаю не навчили.
А любити серцем завжди ясним.
Я не знаю як себе навчити.
А сказати можу на папері.
Але є бажання не здаватись.
А життя відкриє тобі двері.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792371
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 19.05.2018
автор: LIV13