Та, невже…

Чути  шелест  дуба  за  вікном,
В  нічку  тиху,зоряну  і  ясну.
Пригощав  духм'яним  я  вином
Тебе  одну,усміхнену  й  прекрасну.

Як  під  ранок  півень  обізвавсь,
Догоріти  свічка  ще  не  вспіла,
Що  люблю  тебе,тоді  признавсь
Цілував  в  уста  тебе,я  мила.

Чашку  кави  вперше  я  подав,
Як  остання  догорала  зірка,
Та,  невже    я,доленько,вгадав,
Чи,  невже,  це  вгадана  вечірка?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2018
автор: Володимир Олійник