І знов трагедія, витала у душі тривога
Чогось чекала, геть думки гонила
Вела по аркуші життя тоненьку нитку,
А тут, незграбно, розлила чорнила.
А він упав у цю брудну калюжу,
Прилип в багно - й лишився мовчазний,
Ну а тепер ніхто-ніхто не знає,
Чи він помре, чи лишиться живим?
На перехресті, між життям і смертю,
На краю леза, понад прірву ночі,
Ти є, й нема, існуєш й не існуєш,
Хоча ще світяться життям блідасті очі.
Йде бій, дуель, війна, запекла битва,
В якій перемагає лише час,
Тому, тримайсь, за тебе вболіваєм,
Живи, лікуйся, не підведи нас…
Травень 2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792543
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.05.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч