Коли вас непокоїть відчуття,
Що ви достойні кращого життя,
Погляньте на свого взуття сліди —
Скільки споганено й нароблено біди!
Згадайте, із яких брудних канав
Господь вас за волосся витягав,
Яку ціну криваву заплатив,
До смерті Хресної пропащих возлюбив!
Усе розсіється, немов кадильний дим,
Благим воздасться за добро, за злеє злим...
Не десь-колись, а саме завтра й тут,
Закликані ми всі на Божий Суд!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792672
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 22.05.2018
автор: Протоієрей Роман