Кажуть погана погода, а я її люблю.
Природа опускає дощинку-сльозинку,
приймаю її, як свою.
У таку погоду поспішати вже нікуди -
вимушена пауза.
Тайм-аут Природа над нами бере,
можливості свої показує.
Приструнить дощем, вітром, грозою -
сила в ній - тайна.
Нагадує нам про себе Матінка-Земля
надзвичайна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792702
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2018
автор: Svitlana_Belyakova