Летить, наче птаха, той поїзд метро,
А я відучора не їв вже давно...
В такому елітному місці зрання
Думалося не про сенси буття,
Ситим і київським тут не понять:
Де б то не дорого ситно пожрать?!
О соррі, поїсти, пардоне муа,
Я ж могилянець, культура моя!
Бездомні голодні сидять вже давно:
"На харчування подасть мені хто?
Ох ця столиця, елітний район,
От егоїсти!" Усім свій закон,
Всякому городу нрав і права,
Може розкаже пан Сковорода,
Що ситить душу? Розкажете Ви,
Що сродна праця нас робить людьми!
Ох Контрактова, ну що це за цирк
(В усіх сенсах слова) до цього я звик...
Запахи кави аж манять зрання-
Без неї не перевариш знання!
-Лате пожалуйста! Що це таке
В черзі стояти-запізнюся ще!
Колесо огляду-раз у сто літ,
Хоч щось нормальне стоїть за цей рік!
Соточку кажете, ну його все!
Вже Контрактовочка буде музей
З такими цінами. От тобі й на!
За сороковку сніданки в пх...
Мозку, ну що ти такий песиміст?!
Зима прекрасна, поглянь, подивись!
Куплю той йогурт дешевий в Сільпо-
Сенк ю за знижку, спасибі й на то!
Уже на пари швиденько біжу,
А передбачення те збережу,
Ох песимісте, написано: "Ти
Скоро досягнеш своєї мети!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792789
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 22.05.2018
автор: Анна-Тетяна