Було то колись, в знайомій країні.
Жив кандидат, на одежині
Був з обіцянок зациклений трохи,
Брехонь чимало було у пройдохи.
Програми міняв ніби сукні панянка,
Як вибори чи благодійна гулянка.
Піарника два відчувши наживу,
Назвались майстрами суперпошиву:
Ткати уміємо балаканину
До правди подібну і справді чарівну.
Вірять у неї розумні й порядні,
Дурні, невігласи вірить нездатні.
І кандидату вмить закортіло:
На вибори шийте програму! За діло!
Ті узялися мерщій до роботи,
Гречку несуть їм, олію та шпроти.
Не шкодували на ті обіцянки
Ні популістики, ні вихвалянки.
І вже кандидат подібно факіру
З програмою йде до прямого ефіру.
Лихо спіткало - не вірять брехні,
Та як зізнаються значить дурнІ?!
Челядь і всі політичні експерти
Горло в підтримку впевнено дерти
Швидко взялися - схваленя чути.
Дуже не хочеться дурнями бути...
Сам кандидат з них тихо сміється
Й до годівнички державної пнеться.
На вибори йде, прийма компліменти,
Хоч голі, порожні його "аргументи"
Раптом з народу нахаба якась,
Йому на біду десь узялась.
Гукнула : Позичивши очі в сірка,
Гляньте, на вибори йде голяка!
Брехня, популізм - умілі кравці,
На струнах довіри вправні гравці.
Ті обіцянки майстерно-ажурні,
Не дозволяйте пошить вас у дурні...
Джерело натхнення казка Ганса Християна Андерсена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792900
Рубрика:
дата надходження 23.05.2018
автор: Ірин Ка