так само як і йому теж
мені говориш
послухай
хороша пісня
і я слухаю хоч інтернет геть не тягне
і з такими короткими перебіжками поміж лагів
оркестр че намагається видушити із себе сльози бенладена.
так само як і йому теж
мені говориш
почитай
ось так ти вирізаєш мене шматок за шматочком
шматок
за
шматочком
й скидаєш частинками у свої вірші
чуєш це схлипування східних поетів?
так само як і йому теж
мені говориш
я кохаю тебе
кажеш
хочеться кричати УСІМА БУКВАМИ УСІМА ЗНАКАМИ
ПРО ТЕ ЯКИЙ ТИ БЕЗМЕЖНО ПРЕКРАСНИЙ
і я відповідаю теж криком
і я теж кричу щоб перекричати сотні кілометрів
і репет тисячі годинників зворотного відліку
бо не можу інакше
бо не вистачає для моєї любові лиш шепоту втраченого голосу
і я боюсь говорити про те як у мене зболене
бо не хочу аби ти
так само як і йому теж
мені сказала
тими ж словами
навіщо у такому прекрасному створінні стільки болю
у мені немає болю
у мені немає болю
у мені немає болю
орекстр че сказав
усама, не плач.
стоїмо на вокзалах чужих міст
де відбувають чиїсь поїзди
котрі проводжаєш обіцянкою не проводжати
станції прощаються зі смутком із голови поїзда
проводжаючим прохання покинути вагони
але ми залишаємось поруч
але ми назавжди залишаємось поруч
і під залізні звуки розірваних доль
я тримаю тебе за руцю
не розпадайся як торкнусь твого обличчя
солдатської зарплатні не вистачить аби заплатити харону
ми іще не допливли
ми іще не допливли
запам’ятай: я — не так само
як і він теж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2018
автор: Лажневський