Кидає нас історія на вістря.
В душі чужих емоцій, як сміття.
Вибір складний, між совістю і честю,
А потім жити з цим усе життя.
Порушити присягу – йти без честі.
Стріляти в натовп – совість запече.
Долі секунд на роздуми. На місці
Мусиш обрати. Звідси не втечеш.
А натовп біситься: «Ми сила, влада».
Ти бачиш, як маніпулюють ним,
І силишся пізнати: твоя зрада
Присяги, совісті врятує дім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792983
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.05.2018
автор: Пісаренчиха