У зелені тоне старенька хатина.
Так затишно й любо, на серці, в селі.
Здається, завмерло життя швидкоплинне
На цій мальовничій Волинській землі.
Це радість - спочити в такому куточку,
Де кожна пташина дарує тепло...
І квіти, і поле, і ліс за горбочком -
Це рай на землі, українське село.
Я іншого раю й не буду шукати.
Ця мрія - мов казка! Це крок до мети:
Зелений садочок, малесенька хата
Й щоб поруч зі мною, коханий, був ти.
А серце жіноче нічого й не хоче,
Крім тихого щастя, на завтрашні дні.
Нам доля цей спокій жаданий пророчить.
Ти тільки довірся і їй, і мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792984
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2018
автор: Елена Марс