«Спрямований за чотири моря
думкою муж благородний»,
в мене ж бажання єдине –
старості б зовсім не знать.
Щоби усі мої рідні
збиралися під одну стріху,
кожен син і онук мій,
в злагоді щоби жили.
Щоби глечик і струни
цілий день були поряд,
і щоб у чарці великій
завжди хватало вина.
Щоби, послабивши пояс,
знав радості я насолоду,
і щоби вставав пізніше,
й раніше відходив до сну.
І хіба чогось варті,
думки якихсь марнославів,
крига й палаючий жар
чиї заповняють серця?
Століття своє відбудуть
й дістануться до могили,
І туди ж разом з ними
слава пуста їх піде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2018
автор: Тао Юань Мін