БОСОРКАНЯ
Та она є відьма босорканя
Мучит ня із вечора до рання
Вна робит що си лиш захоче
Вже ся сигінь бою ночи
Дньом блага гі дараб паскы
А ночов вна так хоче ласкы
Люди, з нив не маю я покою
Що робити із жонов сякою?
Унь шкодуют ня цімборе
Говорят держись неборе
Ты попав ись у неволю
Серенчливую не маєш долю
Ко бы знав ко бы подумав
Нич я головов не думав
Що сяке ся годно стати
Жону босорканю буду мати
В ниї все лиш вдно на гадці
Вна не нуждаєся в розгадці
Вна все лиш хоче й хоче
А я уже не маю моци
Змилуйся надо мнов Боже
Бо довго жити так не зможу
Бо є жона в ня босорканя
Она з ня вытягне останнє
Автор: Мігаль Стан, г. Братислава, 07 мая 2018 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2018
автор: Міша Стан