І старовинна пісня незабута,
І дощ, що у вікно співа вночі,
У невловимих рук тонка отрута –
Цих рук, в найтоншому скрипковому ключі.
І блискавичні поглядів прелюдії,
І безнадійних мрій морський простір,
І те, що грішні і прекрасні люди –
О, як мене затягує в цей вир!
І музика летить по всьому світу,
І неспокій, і вітер, і весна…
Я можу тільки про одне просити:
Нехай ніколи не згаса вона!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793225
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.05.2018
автор: Надія Медведовська