Розв’яжи мене наче математичну задачу.
З різними діями, векторами, тонкою гранню…
З правильним рішенням , і не інакше!
Але без ділення і віднімання.
Розв’яжи мене за новою формулою,
Створеною лише тобою.
Визнач швидкість розвитку стосунків
І зустріч, за координатною площиною.
Забери дужки, додай просторості
Мінуси, заміни на плюси в крові.
Хай почуття подвоюються в корені,
Рішення дорівнює любові.
Розв’яжи мене! Це ж так цікаво!
Що ховається в кінцевім результаті.
Ми зустрінемось в реальності на каві,
Відповідь вже можна відгадати.
Хай складуться цифри в послідовності,
День, місяць, рік – мов інтеграл.
І в математичній, дивній невагомості
Задачу ти відмінно розв’язав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2018
автор: Шкурак Тетяна