Життя іде...
Спливає мов свіча,
Воно згаса,
У мене на очах
А ми стоїм лиш,
Не роблячи нічого,
Одна коротка мить
І вже когось нема...
Ми граємозі смертю,
Не кожен тямить це
Зізнаюся відверто,
Не кожен з нас живе
Ці рани у душі,
Заважають жити нам,
Знайти б нам ті ключі,
Й відкрить Господній храм.
Ми хочем увійти
Із чистою душею
Подивитись на другі світи
Й відчути різницю з Землею...
Все ж грішне на Землі
Ніхто тут не святий
Написано це на чолі,
Що кожен тут лихий...
Всі хочуть кращого життя
Для себе і своїх близьких
Але немає майбуття
Якщо просити це слізьми
Ми граємо зі смертю,
А на кону - життя
Боримось із честю,
Але зника серцебиття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793375
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 27.05.2018
автор: Марина Паніка